мир

I -у, ч.

1) Відсутність незгоди, ворожнечі, сварок; згода (у 4 знач.). Жити в миру.

••

Ми́ром у знач. присл. — мирно, без сварок і суперечок.

2) Відсутність збройної боротьби між двома або кількома народами, державами; прот. війна. || Мирна праця.

3) Угода сторін, що воюють між собою, про припинення воєнних дій; мирний договір.

4) Спокій, тиша.

••

Іти́ (зостава́тися і т. ін.) з ми́ром — уживається як добре побажання тому, хто йде або залишається.

II -у, ч.

1) заст. Земля з усім, що на ній існує; світ.

••

Інший мир — загробне життя; той світ.

2) Усе живе, усе, що оточує нас. || який. Люди певної території, суспільної групи і т. ін.

3) іст. Те саме, що громада I. || Взагалі громада; народ (перев. про селян).

••

Ми́ром ; Усі́м ми́ром , у знач. присл. — усі разом, спільно.

На миру́ — серед людей, у присутності людей.

4) заст. Життя мирян; світське життя, на протилежність монастирському.

••

Ходи́ти (піти́ і т. ін.) по миру́ — просити милостиню, жебракувати.